спідник

СПІДНИ́К, а́, ч. Те саме, що спідня́к 1.

Посеред колоди вижолоблений круг, в який положено по його формі камінь. На ньому лежить і обертається другий — верхняк, який не зсувається з спідника (Сміл., Сад, 1952, 251).

Значення в інших словниках

1. спідник — спідни́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. спідник — -а, ч. Те саме, що спідняк 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спідник — СПІДНИ́К, а́, ч. Те саме, що спідня́к 1. Посеред колоди вижолоблений круг, в який положено по його формі камінь. На ньому лежить і обертається другий – верхняк, який не зсувається з спідника (Л. Смілянський).  Словник української мови у 20 томах
4. спідник — Спідник, -ка м. = спідняк 1. Шух. І. 103, 146.  Словник української мови Грінченка