спідник
СПІДНИ́К, а́, ч.
Те саме, що спідня́к 1.
Посеред колоди вижолоблений круг, в який положено по його формі камінь. На ньому лежить і обертається другий – верхняк, який не зсувається з спідника (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)