спідник
СПІДНИ́К, а́, ч.
Те саме, що спідня́к 1.
Посеред колоди вижолоблений круг, в який положено по його формі камінь. На ньому лежить і обертається другий – верхняк, який не зсувається з спідника (Л. Смілянський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спідник — спідни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- спідник — -а, ч. Те саме, що спідняк 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- спідник — СПІДНИ́К, а́, ч. Те саме, що спідня́к 1. Посеред колоди вижолоблений круг, в який положено по його формі камінь. На ньому лежить і обертається другий — верхняк, який не зсувається з спідника (Сміл., Сад, 1952, 251). Словник української мови в 11 томах
- спідник — Спідник, -ка м. = спідняк 1. Шух. І. 103, 146. Словник української мови Грінченка