спідник

СПІДНИ́К, а́, ч.

Те саме, що спідня́к 1.

Посеред колоди вижолоблений круг, в який положено по його формі камінь. На ньому лежить і обертається другий – верхняк, який не зсувається з спідника (Л. Смілянський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спідник — спідни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. спідник — -а, ч. Те саме, що спідняк 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спідник — СПІДНИ́К, а́, ч. Те саме, що спідня́к 1. Посеред колоди вижолоблений круг, в який положено по його формі камінь. На ньому лежить і обертається другий — верхняк, який не зсувається з спідника (Сміл., Сад, 1952, 251). Словник української мови в 11 томах
  4. спідник — Спідник, -ка м. = спідняк 1. Шух. І. 103, 146. Словник української мови Грінченка