спідничинка

СПІДНИЧИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до спідничи́на.

— Може, дівко, спідничинку б накинула та патли трохи заплела, бо як зайде хтось… (Стельмах, І, 1962, 155);

Пішла Галинка в школу. Пішла попервах у пофарбованій полотняній спідничинці (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 43).

Значення в інших словниках

1. спідничинка — спідничи́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. спідничинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до спідничина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спідничинка — СПІДНИЧИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до спідничи́на. – Може, дівко, спідничинку б накинула та патли трохи заплела, бо як зайде хтось... (М. Стельмах); Пішла Галинка в школу. Пішла попервах у пофарбованій полотняній спідничинці (О. Ковінька).  Словник української мови у 20 томах