спізнаний

СПІ́ЗНАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до спізна́ти.

2. у знач. прикм. Який спізнався з ким-небудь.

Ледве спізнаних, мене з тобою Синій вечір вів і колисав (Перв., І, 1958, 443).

Значення в інших словниках

1. спізнаний — спі́знаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спізнаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спізнати. 2》 у знач. прикм. Який спізнався з ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спізнаний — СПІ́ЗНАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до спізна́ти. 2. у знач. прикм. Який спізнався з ким-небудь. Ледве спізнаних, мене з тобою Синій вечір вів і колисав (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах