спізнаний
СПІ́ЗНАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до спізна́ти.
2. у знач. прикм. Який спізнався з ким-небудь.
Ледве спізнаних, мене з тобою Синій вечір вів і колисав (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)СПІ́ЗНАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до спізна́ти.
2. у знач. прикм. Який спізнався з ким-небудь.
Ледве спізнаних, мене з тобою Синій вечір вів і колисав (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)