спізнаний
СПІ́ЗНАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до спізна́ти.
2. у знач. прикм. Який спізнався з ким-небудь.
Ледве спізнаних, мене з тобою Синій вечір вів і колисав (Л. Первомайський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спізнаний — спі́знаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- спізнаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спізнати. 2》 у знач. прикм. Який спізнався з ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спізнаний — СПІ́ЗНАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спізна́ти. 2. у знач. прикм. Який спізнався з ким-небудь. Ледве спізнаних, мене з тобою Синій вечір вів і колисав (Перв., І, 1958, 443). Словник української мови в 11 томах