спізнаний
спі́знаний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спізнати.
2》 у знач. прикм. Який спізнався з ким-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спізнаний — спі́знаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- спізнаний — СПІ́ЗНАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до спізна́ти. 2. у знач. прикм. Який спізнався з ким-небудь. Ледве спізнаних, мене з тобою Синій вечір вів і колисав (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
- спізнаний — СПІ́ЗНАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спізна́ти. 2. у знач. прикм. Який спізнався з ким-небудь. Ледве спізнаних, мене з тобою Синій вечір вів і колисав (Перв., І, 1958, 443). Словник української мови в 11 томах