спізнаний

спі́знаний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спізнаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спізнати. 2》 у знач. прикм. Який спізнався з ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спізнаний — СПІ́ЗНАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до спізна́ти. 2. у знач. прикм. Який спізнався з ким-небудь. Ледве спізнаних, мене з тобою Синій вечір вів і колисав (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  3. спізнаний — СПІ́ЗНАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спізна́ти. 2. у знач. прикм. Який спізнався з ким-небудь. Ледве спізнаних, мене з тобою Синій вечір вів і колисав (Перв., І, 1958, 443). Словник української мови в 11 томах