спізнаватися
СПІЗНАВА́ТИСЯ, наю́ся, нає́шся, недок., СПІЗНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. з чим. Зустрічатися, стикатися з чим-небудь, зазнавати на власному досвіді, переживати щось.
Дівчинонька ряст топтала, Загулялась, не вгадала, Як стала марніть.., З журбою спізналась (Л. Глібов);
Хто раз спізнається з почуттям страху, не скоро зможе відкараскатися від нього... (М. Коцюбинський);
Відчувши у серці підмогу, – Із щастям спізнаєшся ти (М. Гірник);
З сирітським лихом добре я спізнався, Бо рано й сам без захисту зостався (В. Мисик).
2. з ким. Зустрічати, вперше бачити кого-небудь; знайомитися, сходитися з кимсь.
Як з тобою спізнавалась, Сухі дуби розвивались, Як любитись перестали, Однолітки повсихали (П. Чубинський);
Розкажу вам, як ще у двадцятих годах спізнався я з тим дідуганом (О. Стороженко);
З оцими-то злодійкуватими ледацюгами, гультіпаками спізнався Чіпка (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- спізнаватися — спізнава́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- спізнаватися — -наюся, -наєшся, недок., спізнатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 з чим. Зустрічатися, стикатися з чим-небудь, зазнавати на власному досвіді, переживати щось. 2》 з ким. Зустрічати, вперше бачити кого-небудь; знайомитися, сходитися з кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спізнаватися — ЗНАЙО́МИТИСЯ (заводити знайомство з ким-небудь), СПІЗНАВА́ТИСЯ, ПІЗНАВА́ТИСЯ, СПІЗНАВА́ТИ перев. док., ЗАПІЗНАВА́ТИСЯ розм., ЗАПІЗНАВА́ТИ розм., ЗАЗНАЙО́МЛЮВАТИСЯ розм., РОЗПІЗНАВА́ТИСЯ рідко, ЗНАКО́МИТИСЯ рідко, ЗІЗНАВА́ТИСЯ діал., ЗАЗНАВА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- спізнаватися — СПІЗНАВА́ТИСЯ, наю́ся, нає́шся, недок., СПІЗНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. з чим. Зустрічатися, стикатися з чим-небудь, зазнавати на власному досвіді, переживати щось. Дівчинонька ряст топтала, Загулялась, не вгадала, Як стала марніть.. Словник української мови в 11 томах