спіраль

СПІРА́ЛЬ, і, ж.

1. Крива лінія, що робить ряд закономірно змінюваних обертів навколо певної точки на площині або навколо осі.

Описати спіраль; Рухатися по спіралі;

// Річ, предмет і т. ін. у вигляді такої лінії.

Суто місцевими є круглі і овальні браслети, прикрашені поперечними рубчиками, кружками, крапками і спіралями (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 123);

Рубанок в його руках свистів, стружки, скрутившись в спіралі, літали з-під його долонь (Томч., Готель.., 1960, 90);

Бактерії бувають різної форми: деякі з них мають вигляд кулі (коки), інші — вигляд палички (бацили), а треті (спірохети) — вигляд спіралі (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 27);

// у знач. присл. спіра́ллю. По такій лінії.

Вузенькі дверцята врівень із землею були прочинені. За ними, у півтемряві, круті ледве помітні сходи спіраллю здіймалися вгору (Тулуб, В степу.., 1964, 51);

Синій димок од люльки тонесенькою спіраллю розправляється і знову звивається вгорі в маленьку сіро-голубу хмарку (Кол., На фронті.., 1959, 30).

2. Смуга (перев. металева), дріт різного спеціального призначення, закручені по такій лінії.

Червоні спіралі в лампі ледве пересилювали льохову темінь приміщення (Ле, В снопі.., 1960, 215);

Спіраль годинника.

3. Фігура вищого пілотажу.

Пілот виконав спіраль.

Значення в інших словниках

1. спіраль — спіра́ль іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. спіраль — Ґвинтувата лінія, у. безконечник; (деталь) пружинка; спіралька.  Словник синонімів Караванського
3. спіраль — -і, ж. 1》 Крива лінія, що робить ряд закономірно змінюваних обертів навколо певної точки на площині або навколо осі. Описати спіраль. Рухатися по спіралі. || Річ, предмет і т. ін. у вигляді такої лінії. || у знач. присл. спіраллю. По такій лінії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спіраль — Звив  Словник чужослів Павло Штепа
5. спіраль — СПІРА́ЛЬ, і, ж. 1. Крива лінія, що робить ряд закономірно змінюваних обертів навколо певної точки на площині або навколо осі. Описати спіраль; Рухатися по спіралі; // Річ, предмет і т. ін. у вигляді такої лінії.  Словник української мови у 20 томах
6. спіраль — спіра́ль (франц. spirale, від грец. σπείρα – звив, вигин) 1. Плоска крива лінія, що закручується навколо певної точки (плоска С). 2. Просторова крива лінія, що закру чується навколо певної осі (просторова С). 3. Дріт або пружина, що має вигляд однієї з цих ліній.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. спіраль — ГВИНТО́М (по спіралі), ГВИНТА́МИ, СПІРА́ЛЛЮ, СПІРА́ЛЬНО. Буває, випустиш оце їх (голубів) надвечір, а вони на радощах підуть угору такими гвинтами, що ледве мріють у небесах (О. Гончар); Сходи спіраллю здіймалися вгору (З. Тулуб); Браслети із спірально завиненими кінцями.  Словник синонімів української мови