спіраль

спіра́ль

-і, ж.

1》 Крива лінія, що робить ряд закономірно змінюваних обертів навколо певної точки на площині або навколо осі. Описати спіраль. Рухатися по спіралі.

|| Річ, предмет і т. ін. у вигляді такої лінії.

|| у знач. присл. спіраллю. По такій лінії.

2》 Просторова крива лінія, що закручується навколо певної осі.

3》 Смуга (перев. металева), дріт різного спеціального призначення, закручені по такій лінії. Спіраль годинника.

4》 Фігура вищого пілотажу. Виконувати спіраль.

5》 перен. Розвиток, зростання, збільшення чого-небудь, що відбувається циклами, витками.

Значення в інших словниках

1. спіраль — спіра́ль іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. спіраль — Ґвинтувата лінія, у. безконечник; (деталь) пружинка; спіралька.  Словник синонімів Караванського
3. спіраль — Звив  Словник чужослів Павло Штепа
4. спіраль — СПІРА́ЛЬ, і, ж. 1. Крива лінія, що робить ряд закономірно змінюваних обертів навколо певної точки на площині або навколо осі. Описати спіраль; Рухатися по спіралі; // Річ, предмет і т. ін. у вигляді такої лінії.  Словник української мови у 20 томах
5. спіраль — спіра́ль (франц. spirale, від грец. σπείρα – звив, вигин) 1. Плоска крива лінія, що закручується навколо певної точки (плоска С). 2. Просторова крива лінія, що закру чується навколо певної осі (просторова С). 3. Дріт або пружина, що має вигляд однієї з цих ліній.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. спіраль — ГВИНТО́М (по спіралі), ГВИНТА́МИ, СПІРА́ЛЛЮ, СПІРА́ЛЬНО. Буває, випустиш оце їх (голубів) надвечір, а вони на радощах підуть угору такими гвинтами, що ледве мріють у небесах (О. Гончар); Сходи спіраллю здіймалися вгору (З. Тулуб); Браслети із спірально завиненими кінцями.  Словник синонімів української мови
7. спіраль — СПІРА́ЛЬ, і, ж. 1. Крива лінія, що робить ряд закономірно змінюваних обертів навколо певної точки на площині або навколо осі. Описати спіраль; Рухатися по спіралі; // Річ, предмет і т. ін. у вигляді такої лінії.  Словник української мови в 11 томах