спіткання

СПІТКА́ННЯ, я, с. Зустріч із ким-, чим-небудь.

Він дивився в небо, на двійко птахів, які немовби віщували спіткання з таємничим Козаком Мамаєм (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 21);

Вернувшись з замку після того пам’ятного спіткання з Сулятицьким, Дідушок зачинився у хаті з сином (Гжицький, Опришки, 1962, 85).

Значення в інших словниках

1. спіткання — спітка́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. спіткання — див. ЗУСТРІЧ.  Словник синонімів Караванського
3. спіткання — див. зустріч  Словник синонімів Вусика
4. спіткання — -я, с. Зустріч із ким-, чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. спіткання — СПІТКА́ННЯ, я, с. Зустріч із ким-, чим-небудь. Він дивився в небо, на двійко птахів, які немовби віщували спіткання з таємничим Козаком Мамаєм (О. Ільченко); Вернувшись з замку після того пам'ятного спіткання з Сулятицьким, Дідушок зачинився у хаті з сином (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах
6. спіткання — ЗУ́СТРІЧ, СТРІ́ЧА розм.; ПОБА́ЧЕННЯ, РАНДЕВУ́, СПІТКА́ННЯ, ЗОБА́ЧЕННЯ діал., СХО́ДИНИ діал., БА́ЧЕННЯ рідко, СХО́ДЖЕННЯ рідко (перев. за попередньою домовленістю). Ми не бачились другий рік, і зустріч наша була зворушлива і радісна (С.  Словник синонімів української мови
7. спіткання — Спітка́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. спіткання — Спітка́ння, -ня с. Встрѣча. Левиц. І. 284.  Словник української мови Грінченка