спіткання
СПІТКА́ННЯ, я, с.
Зустріч із ким-, чим-небудь.
Він дивився в небо, на двійко птахів, які немовби віщували спіткання з таємничим Козаком Мамаєм (О. Ільченко);
Вернувшись з замку після того пам'ятного спіткання з Сулятицьким, Дідушок зачинився у хаті з сином (В. Гжицький).
Словник української мови (СУМ-20)