спішненько
СПІШНЕ́НЬКО. Присл. до спішне́нький.
Скоро на світ займеться раненько, То я вийду на місто спішненько (Пісні та романси.., І, 1956, 239);
По слизоті він смі-ленько Став спускатися спішненько (Манж., Тв., 1955, 179).
Словник української мови (СУМ-11)