спішненький
СПІШНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до спі́шний.
— Ого! Отець-карлючка вже нанизу! Хоч маленький, але спішненький,— обізвався Тарасій (Н.-Лев., III, 1956, 379).
Словник української мови (СУМ-11)СПІШНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до спі́шний.
— Ого! Отець-карлючка вже нанизу! Хоч маленький, але спішненький,— обізвався Тарасій (Н.-Лев., III, 1956, 379).
Словник української мови (СУМ-11)