Словник української мови в 11 томах

спішненький

СПІШНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до спі́шний.

— Ого! Отець-карлючка вже нанизу! Хоч маленький, але спішненький,— обізвався Тарасій (Н.-Лев., III, 1956, 379).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. спішненький — спішне́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. спішненький — -а, -е. Пестл. до спішний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спішненький — СПІШНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до спі́шний. – Ого! Отець-карлючка вже нанизу! Хоч маленький, але спішненький, – обізвався Тарасій (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах