спішка

СПІ́ШКА, и, ж., розм. Дія і стан за знач. спіши́ти 1.

— Прошу слова для позачергової заяви. — В залі зашуміли. — Що там за спішка?! (Головко, II, 1957, 522).

Без спі́шки — те саме, що Без по́спіху ( див. по́спіх).

— Можна було [робити колоскопідіймач] без спішки, без гарячки. Ще взимку (Головко, І, 1957, 432);

Наш кожен крок розрахований в часі, Все робиться чітко, точно, без спішки (Дор., Серед степу.., 1952, 80);

[Не] спі́шка (спі́шки) — щось [не] є терміновим, негайним.

Не було гудзика біля коміра. Тихін сказав жінці. Але їй ніколи ж. Ось тільки хліб у піч посаджає.— Ну, та не спішка,— махнув Тихін рукою (Головко, II, 1957, 154);

— Я йому ще одну перевірочну влаштую. На селі про нього всяку всячину говорять. Мені заміж зараз не спішки (Логв., Літа.., 1960, 136).

◊ Спі́шку поро́ти — те саме, що Поро́ти гаря́чку ( див. гаря́чка).

— Я б на твоєму місці — не поїхала б. Нізащо! Дочекалася б таки листа. В такому ділі спішку пороти — злочин! (Головко, Літа.., 1956, 199).

Значення в інших словниках

1. спішка — спі́шка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. спішка — -и, ж., розм. Дія і стан за знач. спішити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спішка — див. спіх  Словник чужослів Павло Штепа
4. спішка — СПІ́ШКА, и, ж., розм. Дія і стан за знач. спіши́ти 1. – Прошу слова для позачергової заяви. – В залі зашуміли. – Що там за спішка?! (А. Головко). (1) Не спі́шка (спі́шки) – щось не є терміновим, негайним. Не було ґудзика біля коміра. Тихін сказав жінці.  Словник української мови у 20 томах
5. спішка — ПО́СПІХ (поспішні дії; стан, настрій людини, яка поспішає), СПІХ розм., СПІ́ШКА розм., ХАПАНИ́НА розм., ХАПАТНЯ́ розм., ПО́КВАП діал. Без зайвого поспіху, розважно давав Богун свої накази (Я.  Словник синонімів української мови