спішка

ПО́СПІХ (поспішні дії; стан, настрій людини, яка поспішає), СПІХ розм., СПІ́ШКА розм., ХАПАНИ́НА розм., ХАПАТНЯ́ розм., ПО́КВАП діал. Без зайвого поспіху, розважно давав Богун свої накази (Я. Качура); Зостануться з нами охочі, А решта, без спіху, нехай по черзі За плесом зника в кучерявій лозі (М. Старицький); — Не тоді хортів годувати, як на охоту вже йти!.. По паузі: — А можна було без спішки, без гарячки (А. Головко); — А ти не хапайсь. Хапанина в однім тільки ділі потрібна. Сам знаєш у якому: бліх ловити (А. Головко); Хапатню таку зробили, що духом забрали всю солому (Словник Б. Грінченка); — Ой, та як же не бігти, — з поквапу навіть не зачиняла Мокрина хати (П. Козланюк).

Значення в інших словниках

1. спішка — спі́шка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. спішка — -и, ж., розм. Дія і стан за знач. спішити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спішка — див. спіх  Словник чужослів Павло Штепа
4. спішка — СПІ́ШКА, и, ж., розм. Дія і стан за знач. спіши́ти 1. – Прошу слова для позачергової заяви. – В залі зашуміли. – Що там за спішка?! (А. Головко). (1) Не спі́шка (спі́шки) – щось не є терміновим, негайним. Не було ґудзика біля коміра. Тихін сказав жінці.  Словник української мови у 20 томах
5. спішка — СПІ́ШКА, и, ж., розм. Дія і стан за знач. спіши́ти 1. — Прошу слова для позачергової заяви. — В залі зашуміли. — Що там за спішка?! (Головко, II, 1957, 522). Без спі́шки — те саме, що Без по́спіху ( див. по́спіх).  Словник української мови в 11 томах