спішка
СПІ́ШКА, и, ж., розм.
Дія і стан за знач. спіши́ти 1.
– Прошу слова для позачергової заяви. – В залі зашуміли. – Що там за спішка?! (А. Головко).
(1) Не спі́шка (спі́шки) – щось не є терміновим, негайним.
Не було ґудзика біля коміра. Тихін сказав жінці. Але їй ніколи ж. Ось тільки хліб у піч посаджає. – Ну, та не спішка, – махнув Тихін рукою (А. Головко);
– Я йому ще одну перевірочну влаштую. На селі про нього всяку всячину говорять. Мені заміж зараз не спішки (В. Логвиненко).
○ (2) Без спі́шки – те саме, що Без по́спіху (див. по́спіх).
– Можна було [робити колоскопідіймач] без спішки, без гарячки. Ще взимку (А. Головко);
Наш кожен крок розрахований в часі, Все робиться чітко, точно, без спішки (П. Дорошко).
◇ Поро́ти гаря́чку (спі́шку) див. поро́ти¹.
Словник української мови (СУМ-20)