спішування

СПІ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спі́шувати і спі́шуватися.

Вдень Суворов об’їжджав полки, перевіряючи, як іде підготовка техніки до штурму, практична посадка й висадка десантів, спішування кавалеристів на випадок, якщо під час атаки їм доведеться брати участь у пішому строю (Добр., Очак. розмир, 1965, 329).

Значення в інших словниках

1. спішування — спі́шування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. спішування — -я, с. Дія за знач. спішувати і спішуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спішування — СПІ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спі́шувати і спі́шуватися. Вдень Суворов об'їжджав полки, перевіряючи, як іде підготовка техніки до штурму, практична посадка й висадка десантів, спішування кавалеристів на випадок, якщо під час атаки їм доведеться брати участь у пішому строю (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах