сріблолюбець

СРІБЛОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч., заст. Грошолюб, користолюбець.

Ніколи не був він честолюбцем та сріблолюбцем (Ів., Таємниця, 1959, 171).

Значення в інших словниках

1. сріблолюбець — сріблолю́бець іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. сріблолюбець — -бця, ч., заст. Грошолюб, користолюбець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сріблолюбець — СРІБЛОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч., заст. Грошолюб, користолюбець. Ніколи не був він честолюбцем та сріблолюбцем (О. Іваненко).  Словник української мови у 20 томах