срібноперий
СРІБНОПЕ́РИЙ, а, е, поет. Який має сріблясте пір’я, оперення.
Скоро буде й він літати, наче срібноперий птах! (Тер., Серце.., 1962, 25);
Чайка повільно летить, крило срібнопере поклавши На пасма холодної мли (Бажан, Роки, 1957, 191);
*Образно. У небі хмари плинуть срібнопері (Рильський, Мости, 1948, 28).
Словник української мови (СУМ-11)