срібнокрилий

СРІБНОКРИ́ЛИЙ, а, е, поет. Який має сріблясті крила.

В’ється чайка срібнокрила (Черн., Поезії, 1959, 292);

На зелені гори, на блакитні хвилі полетіть ви, мрії — птиці срібнокрилі (Сос., II, 1958, 244);

Срібнокрила машина [літак]. Летить, мовби вітер (С. Ол., Вибр.. 1959, 163).

Значення в інших словниках

1. срібнокрилий — срібнокри́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. срібнокрилий — СРІБНОКРИ́ЛИЙ, а, е, поет. Який має сріблясті крила. В'ється чайка срібнокрила (Микола Чернявський); На зелені гори, на блакитні хвилі полетіть ви, мрії – птиці срібнокрилі (В. Сосюра); Срібнокрила машина [літак]. Летить, мовби вітер (С. Олійник).  Словник української мови у 20 томах
3. срібнокрилий — -а, -е, поет. Який має сріблясті крила.  Великий тлумачний словник сучасної мови