срібнокрилий
СРІБНОКРИ́ЛИЙ, а, е, поет. Який має сріблясті крила.
В’ється чайка срібнокрила (Черн., Поезії, 1959, 292);
На зелені гори, на блакитні хвилі полетіть ви, мрії — птиці срібнокрилі (Сос., II, 1958, 244);
Срібнокрила машина [літак]. Летить, мовби вітер (С. Ол., Вибр.. 1959, 163).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- срібнокрилий — срібнокри́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- срібнокрилий — СРІБНОКРИ́ЛИЙ, а, е, поет. Який має сріблясті крила. В'ється чайка срібнокрила (Микола Чернявський); На зелені гори, на блакитні хвилі полетіть ви, мрії – птиці срібнокрилі (В. Сосюра); Срібнокрила машина [літак]. Летить, мовби вітер (С. Олійник). Словник української мови у 20 томах
- срібнокрилий — -а, -е, поет. Який має сріблясті крила. Великий тлумачний словник сучасної мови