срібнокрилий
СРІБНОКРИ́ЛИЙ, а, е, поет.
Який має сріблясті крила.
В'ється чайка срібнокрила (Микола Чернявський);
На зелені гори, на блакитні хвилі полетіть ви, мрії – птиці срібнокрилі (В. Сосюра);
Срібнокрила машина [літак]. Летить, мовби вітер (С. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- срібнокрилий — срібнокри́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- срібнокрилий — -а, -е, поет. Який має сріблясті крила. Великий тлумачний словник сучасної мови
- срібнокрилий — СРІБНОКРИ́ЛИЙ, а, е, поет. Який має сріблясті крила. В’ється чайка срібнокрила (Черн., Поезії, 1959, 292); На зелені гори, на блакитні хвилі полетіть ви, мрії — птиці срібнокрилі (Сос., II, 1958, 244); Срібнокрила машина [літак]. Летить, мовби вітер (С. Ол., Вибр.. 1959, 163). Словник української мови в 11 томах