срібнокрилий

СРІБНОКРИ́ЛИЙ, а, е, поет.

Який має сріблясті крила.

В'ється чайка срібнокрила (Микола Чернявський);

На зелені гори, на блакитні хвилі полетіть ви, мрії – птиці срібнокрилі (В. Сосюра);

Срібнокрила машина [літак]. Летить, мовби вітер (С. Олійник).

Значення в інших словниках

1. срібнокрилий — срібнокри́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. срібнокрилий — -а, -е, поет. Який має сріблясті крила.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. срібнокрилий — СРІБНОКРИ́ЛИЙ, а, е, поет. Який має сріблясті крила. В’ється чайка срібнокрила (Черн., Поезії, 1959, 292); На зелені гори, на блакитні хвилі полетіть ви, мрії — птиці срібнокрилі (Сос., II, 1958, 244); Срібнокрила машина [літак]. Летить, мовби вітер (С. Ол., Вибр.. 1959, 163).  Словник української мови в 11 томах