срібнячок

СРІБНЯЧО́К, чка́, ч. Пестл. до срібня́к.

Кинув [чоловік] на піднос якісь срібнячки (Ільч., Серце.., 1939, 50).

Значення в інших словниках

1. срібнячок — срібнячо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. срібнячок — СРІБНЯЧО́К, чка́, ч. Пестл. до срібня́к. Кинув [чоловік] на піднос якісь срібнячки (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
3. срібнячок — -чка, ч. Пестл. до срібняк.  Великий тлумачний словник сучасної мови