срібнячок
СРІБНЯЧО́К, чка́, ч. Пестл. до срібня́к.
Кинув [чоловік] на піднос якісь срібнячки (Ільч., Серце.., 1939, 50).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- срібнячок — срібнячо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- срібнячок — СРІБНЯЧО́К, чка́, ч. Пестл. до срібня́к. Кинув [чоловік] на піднос якісь срібнячки (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
- срібнячок — -чка, ч. Пестл. до срібняк. Великий тлумачний словник сучасної мови