срібнячок

СРІБНЯЧО́К, чка́, ч. Пестл. до срібня́к.

Кинув [чоловік] на піднос якісь срібнячки (Ільч., Серце.., 1939, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. срібнячок — срібнячо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. срібнячок — СРІБНЯЧО́К, чка́, ч. Пестл. до срібня́к. Кинув [чоловік] на піднос якісь срібнячки (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  3. срібнячок — -чка, ч. Пестл. до срібняк. Великий тлумачний словник сучасної мови