срібнячок
СРІБНЯЧО́К, чка́, ч.
Пестл. до срібня́к.
Кинув [чоловік] на піднос якісь срібнячки (О. Ільченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- срібнячок — срібнячо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- срібнячок — -чка, ч. Пестл. до срібняк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- срібнячок — СРІБНЯЧО́К, чка́, ч. Пестл. до срібня́к. Кинув [чоловік] на піднос якісь срібнячки (Ільч., Серце.., 1939, 50). Словник української мови в 11 томах