став

СТАВ, у, ч. Водоймище (у природному чи штучному заглибленні) з непроточною водою; місце розлиття річки, струмка перед загатою.

Придбали [дід та баба] хутір, став і млин, Садок у гаї розвели (Шевч., І, 1963, 310);

Рибою кишів холодний став (Щог., Поезії, 1958, 167);

Гать перетинала ущелину, перегороджуючи путь гірському струмкові, і утворювала невеличкий став (Вітч., 7, 1947, 56);

За селом копали став (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 10);

Природні умови України надзвичайно сприятливі для будівництва ставів і розведення в них риби (Наука.., 10, 1956, 21);

Нагульний став; Нерестовий став; *У порівн. Зелені луки — як розлогий став (Зеров, Вибр., 1966, 33).

Значення в інших словниках

1. став — став іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. став — СТАВ, у, ч. Водоймище (у природному чи штучному заглибленні) з непроточною водою; місце розлиття річки, струмка перед загатою. Придбали [дід та баба] хутір, став і млин, Садок у гаї розвели (Т. Шевченко); Рибою кишів холодний став (Я.  Словник української мови у 20 томах
3. став — став: ◊ Воро́блячий (Воро́б'ячий) став іст. ставок на території Зооветеринарної академії: Костел сакраменток заснований 1718 року, будову закінчено аж 1881 року у бароковому стилі з невдалою вежею; при костелі є монастир з великим садом і ставком...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. став — -у, ч. Водоймище (у природному чи штучному заглибленні) з непроточною водою; місце розлиття річки, струмка перед загатою. Нерестовий став. Біологічний став — водойма для біологічного очищення стічних вод у природних умовах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. став — Став, ста́ву, на ставу́ і на ста́ві; стави́, -ві́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. став — Став, -ву м. Прудъ. Чому в ставу вода руда? мабуть хвиля збила. Мет. 113. Між ярами над ставами верби зеленіють. Шевч. ум. ставо́к, ставо́чок. Я плаваю.... по тім ставку. Грин. II. 339.  Словник української мови Грінченка