станційка

СТА́НЦІЙКА, и, ж. Зменш. до ста́нція 1, 2.

Біля села була невеличка станційка, де в вагонах розташувався штаб полку (Досв., Вибр., 1959, 43);

Потяг рушив далі, а я залишився один, як палець, біля порожньої станційки (Ірчан, II, 1958, 159);

Станційка була сонна, маленька, непоказна (Загреб., Європа 45, 1959, 250).

Значення в інших словниках

1. станційка — ста́нційка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. станційка — СТА́НЦІЙКА, и, ж. Зменш. до ста́нція 1, 2. Біля села була невеличка станційка, де в вагонах розташувався штаб полку (Олесь Досвітній); Потяг рушив далі, а я залишився один, як палець, біля порожньої станційки (Мирослав Ірчан); Станційка була сонна, маленька, непоказна (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
3. станційка — -и, ж. Зменш. до станція 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови