старовливий

СТАРОВЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Старанний, дбайливий.

Біда сіла їй в головах і проганяла сон з її повік, от так, як уліті старовлива мати проганяє мухи з очей дитини (Фр., IV, 1950, 522).

Значення в інших словниках

1. старовливий — Дбайливий [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. старовливий — СТАРОВЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Старанний, дбайливий. Біда сіла їй в головах і проганяла сон з її повік, от так, як уліті старовлива мати проганяє мухи з очей дитини (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. старовливий — -а, -е, діал. Старанний, дбайливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови