старовливий

СТАРОВЛИ́ВИЙ, а, е, діал.

Старанний, дбайливий.

Біда сіла їй в головах і проганяла сон з її повік, от так, як уліті старовлива мати проганяє мухи з очей дитини (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. старовливий — Дбайливий [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. старовливий — -а, -е, діал. Старанний, дбайливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. старовливий — СТАРОВЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Старанний, дбайливий. Біда сіла їй в головах і проганяла сон з її повік, от так, як уліті старовлива мати проганяє мухи з очей дитини (Фр., IV, 1950, 522).  Словник української мови в 11 томах