1. Словник української мови у 20 томах

старовливий

СТАРОВЛИ́ВИЙ, а, е, діал.

Старанний, дбайливий.

Біда сіла їй в головах і проганяла сон з її повік, от так, як уліті старовлива мати проганяє мухи з очей дитини (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старовливий — Дбайливий [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. старовливий — -а, -е, діал. Старанний, дбайливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. старовливий — СТАРОВЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Старанний, дбайливий. Біда сіла їй в головах і проганяла сон з її повік, от так, як уліті старовлива мати проганяє мухи з очей дитини (Фр., IV, 1950, 522). Словник української мови в 11 томах