старовічний

СТАРОВІ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Який існує здавна.

— Вийшов оце, та весь день дума старовічна про козака з голови не виходить, ніяк не оджену її (Коп., Навколо полум’я, 1961, 11).

Значення в інших словниках

1. старовічний — старові́чний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. старовічний — СТАРОВІ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Який існує здавна. – Вийшов оце, та весь день дума старовічна про козака з голови не виходить, ніяк не оджену її (О. Копиленко).  Словник української мови у 20 томах
3. старовічний — -а, -е, рідко. Який існує здавна.  Великий тлумачний словник сучасної мови