старообрядництво
СТАРООБРЯ́ДНИЦТВО, а, с., рел. Релігійний напрям, спрямований проти офіційної православної церкви, який виник у результаті церковного розколу в Російській державі в XVII ст. і прагнув зберегти стару віру.
Старообрядництво виникло ще в другій половині XVII ст. (Наука.., 1, 1958, 44).
Словник української мови (СУМ-11)