старостонько

СТАРОСТО́НЬКО, а, ч., нар.-поет. Пестл. до ста́роста 5.

Ей, коби я воли мала, воли до роботи, Мала ж би я старостоньки кожної суботи (Коломийки, 1969, 361);

Вже старостоньки скрізь походжають, Ксенину ж хату вони минають (Л. Укр., І, 1951, 322).

Значення в інших словниках

1. старостонько — старосто́нько іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. старостонько — СТАРОСТО́НЬКО, а, ч., нар.-поет. Пестл. до ста́роста 5. Ей, коби я воли мала, воли до роботи, Мала ж би я старостоньки кожної суботи (з народної пісні); Вже старостоньки скрізь походжають, Ксенину ж хату вони минають (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. старостонько — -а, ч., нар.-поет. Пестл. до староста 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. старостонько — Старо́стонько, -ка м. ум. отъ староста.  Словник української мови Грінченка