стартер
СТА́РТЕР, а, ч.
1. Особа, що подає сигнал до старту (у 1 знач.).
— Уже заряджає свій пістолет стартер, готуючись пострілом подати команду до початку бігу (Собко, Біле полум’я, 1952, 186);
Стартер махнув — і, мов колись, пробігши тільки мить, бомбардувальники звелись у райдужну блакить (Уп., Вірші.., 1957, 45).
2. Механізм, пристрій для запуску автомобільних, авіаційних і т. ін. двигунів.
Я підняв капот, перевірив запалювання. Сів за кермо, натис легенько на стартер (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 104).
Словник української мови (СУМ-11)