старшенький

СТА́РШЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до ста́рший 1.

Зостався він з своєю старшенькою сестрою невеличкими сиротами (Мирний, І, 1949, 371);

У натовпі сновигали діти.. У червоних галстуках старшенькі, з червоними зірками на грудях малеча (Головко, І, 1957, 194);

Старшенька дочка Ярина взяла сапку і подалася в поле (Цюпа, Краяни, 1971, 235);

// у знач. ім. ста́ршенькі, их, мн. (одн. ста́ршенький, кого, ч.; ста́ршенька, кої, ж.). Ті, що прожили більше років за інших (перев. про дітей).

Вона знову виходила з немовлям на панське поле.., а старшенькі все літо росли без батьків (Стельмах, І, 1962, 221);

— Діти бавитимуться, старшенький доглядатиме меншу (Логв., Давні рани, 1961, 56);

Двійко дітей зоставили. Старшенькій — вісім, а меншеньке тільки повзає (Ю. Янов., І, 1954, 33).

Значення в інших словниках

1. старшенький — ста́ршенький 1 прикметник ста́ршенький 2 іменник чоловічого роду, істота син  Орфографічний словник української мови
2. старшенький — СТА́РШЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до ста́рший 1. Зостався він з своєю старшенькою сестрою невеличкими сиротами (Панас Мирний); Старшенька дочка Ярина взяла сапку і подалася в поле (І. Цюпа); // у знач. ім. ста́ршенький, кого, ч.; ста́ршенька, кої...  Словник української мови у 20 томах
3. старшенький — -а, -е. Пестл. до старший 1). || у знач. ім. старшенькі, -ких, мн. (одн. старшенький, -кого, ч.; старшенька, -кої, ж.). Ті, що прожили більше років за інших (перев. про дітей).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. старшенький — Ста́ршенький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. старшенький — Старший, -а, -е Старшій. То став старший брат та середульший до тернів да байраків прибігати. ЗОЮР. І. 34. Жінки були старші від ґаздів. Гн. І. 88. ум. старшенький. --------------- Старший, ого м. Начальникъ.  Словник української мови Грінченка