старітися

СТА́РІ́ТИСЯ, ста́рі́юся, ста́рі́єшся, недок. Те саме, що ста́рі́ти 1.

Тяжко мені У матері в хаті Старітися. А своєї.. не мати! (Шевч., II, 1963, 221);

Сухобрус старівся і впадав у містицизм (Н.-Лев., І, 1956, 394);

Поки Явтух ріс та краси набирався, Фрузина ледачіла, старілася (Свидн., Люборацькі, 1955, 46);

Молодіють пишно, рясно і старіються тополі (Гур., Друзі.., 1959, 8);

В Остапа.. одежа дедалі все старілася та п’ятнилася [плямилася] (Мирний, IV, 1955, 30);

Як старіються речі від виснаги й років великих (Зеров, Вибр., 1966, 133);

*Образно. І час так летить, і історія так швидко старіється (Довж., І, 1958, 325).

Значення в інших словниках

1. старітися — ста́рі́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. старітися — СТА́РІ́ТИСЯ, ста́рі́юся, ста́рі́єшся, недок. Те саме, що ста́рі́ти 1. Тяжко мені У матері в хаті Старітися. А своєї .. не мати! (Т. Шевченко); Сухобрус старівся і впадав у містицизм (І.  Словник української мови у 20 томах
3. старітися — старіюся, старієшся, недок. Те саме, що старіти 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. старітися — ПОСТА́РІ́ТИ (стати старим, старшим), ПОСТАРІ́ШАТИ, ЗІСТА́РІТИ (ЗСТА́РІТИ), ПОСТА́РИТИСЯ, ЗІСТА́РІТИСЯ (ЗОСТА́РІТИСЯ) (ЗСТА́РІТИСЯ) розм., ЗІСТА́РИТИСЯ (ЗОСТА́РИТИСЯ) (ЗСТА́РИТИСЯ) розм., ПОСТА́РІ́ТИСЯ розм., ПРИСТА́РІТИ розм., ПРИСТА́РІТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. старітися — Старітися, -ріюся, -єшся гл. Стариться. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті, а ще гірше старітися у білих палатах. Шевч. 99.  Словник української мови Грінченка