старішати

СТАРІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися старішим ( див. стари́й 1).

— Оці діти тілько життя нам збавляють: кожний рік, що вони більшають, то ми старішаємо, — думав далі з досадою Хведір (Григ., Вибр., 1959, 278);

[Мічурін:] Те, що я вам сказав на драбині, останній мій гнів. Останні, так би мовити, крихти: старішаю й добрішаю з кожним днем! (Довж., І, 1958, 482).

Значення в інших словниках

1. старішати — старі́шати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. старішати — СТАРІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися старішим (див. стари́й 1). – Оці діти тілько життя нам збавляють: кожний рік, що вони більшають, то ми старішаємо, – думав далі з досадою Хведір (Грицько Григоренко); [Мічурін:]...  Словник української мови у 20 томах
3. старішати — -аю, -аєш, недок. Ставати, робитися старішим (див. старий 1)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. старішати — ПОСТА́РІ́ТИ (стати старим, старшим), ПОСТАРІ́ШАТИ, ЗІСТА́РІТИ (ЗСТА́РІТИ), ПОСТА́РИТИСЯ, ЗІСТА́РІТИСЯ (ЗОСТА́РІТИСЯ) (ЗСТА́РІТИСЯ) розм., ЗІСТА́РИТИСЯ (ЗОСТА́РИТИСЯ) (ЗСТА́РИТИСЯ) розм., ПОСТА́РІ́ТИСЯ розм., ПРИСТА́РІТИ розм., ПРИСТА́РІТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови