Словник української мови в 11 томах

стежі

СТЕ́ЖІ, ів, мн., діал. Люди, послані вести спостереження, розвідку за тим, що діється у ворожому таборі або в певній місцевості.

Гості прийдуть борше, бо кінні стежі вже кругом мигають, ліси перешукують (Черемш., Тв., 1960, 134);

Однак стежі ходили тільки тоді, як «ворог» мовчав і не наступав (Ірчан, II, 1958, 215);

Ішли на колгоспну дорогу Полки, — а не перші стежі (Брат., Пора.., 1960, 13).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. стежі — СТЕ́ЖІ, ів, мн., діал. Люди, послані вести спостереження, розвідку за тим, що діється у ворожому таборі або в певній місцевості. Гості прийдуть борше, бо кінні стежі вже кругом мигають, ліси перешукують (Марко Черемшина)...  Словник української мови у 20 томах
  2. стежі — -ів, мн., діал. Люди, послані вести спостереження, розвідку за тим, що діється у ворожому таборі або в певній місцевості.  Великий тлумачний словник сучасної мови