стенографувати

СТЕНОГРАФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Робити запис усної мови способом стенографії.

Сидить [Аглая-Феліцітас], слідить за словами професора, стенографує іноді (Коб., За ситуаціями, 1914, 23);

Альберт Сю шпарко стенографував усе до свого блокнота (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 348);

— Я колись навчився стенографувати і застенографував з доповіді Олександри Трохимівни все (Коп., Земля.., 1957, 226);

— Ніч-зоря… Як це мило сказано? — захоплено вигукнула ад’ютантка, стенографуючи пишну генеральську фразу, що незабаром стане крилатою у врангелівських військах (Гончар, II, 1959, 274);

// перен. Буквально, точно передавати, відображати що-небудь.

Значення в інших словниках

1. стенографувати — стенографува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стенографувати — СТЕНОГРАФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод. Робити запис усної мови способом стенографії. Сидить [Аглая-Феліцітас], слідить за словами професора, стенографує іноді (О. Кобилянська); Альберт Сю шпарко стенографував усе до свого блокнота (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. стенографувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Робити запис усної мови способом стенографії. || перен. Буквально, точно передавати, відображати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стенографувати — Стенографува́ти, -фу́ю, -фу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)