стеньга

СТЕ́НЬГА, и, ж., мор. Верхня частина щогли, яка є її продовженням вище вантів.

Дуже високо, обнявши обмерзлу стеньгу однією рукою і увесь подавшись уперед, вдивляється в туман Федот Разгуляєв (Довж., Зач. Десна, 1957, 413).

Значення в інших словниках

1. стеньга — сте́ньга іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. стеньга — СТЕ́НЬГА, и, ж., мор. Верхня частина щогли, яка є її продовженням вище вант. Дуже високо, обнявши обмерзлу стеньгу однією рукою і увесь подавшись уперед, вдивляється в туман Федот Разгуляєв (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
3. стеньга — -и, ж., мор. Верхня частина щогли, яка є її продовженням вище вантів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стеньга — сте́ньга (голл. steng) продовження щогли у висоту, друга її частина.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. стеньга — Найвища (над стовбуром), частина щогли вітрильного судна; брам-стеньга, бом-брам-стеньга.  Універсальний словник-енциклопедія