стеньга
СТЕ́НЬГА, и, ж., мор. Верхня частина щогли, яка є її продовженням вище вантів.
Дуже високо, обнявши обмерзлу стеньгу однією рукою і увесь подавшись уперед, вдивляється в туман Федот Разгуляєв (Довж., Зач. Десна, 1957, 413).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стеньга — сте́ньга іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стеньга — СТЕ́НЬГА, и, ж., мор. Верхня частина щогли, яка є її продовженням вище вант. Дуже високо, обнявши обмерзлу стеньгу однією рукою і увесь подавшись уперед, вдивляється в туман Федот Разгуляєв (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
- стеньга — -и, ж., мор. Верхня частина щогли, яка є її продовженням вище вантів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стеньга — сте́ньга (голл. steng) продовження щогли у висоту, друга її частина. Словник іншомовних слів Мельничука
- стеньга — Найвища (над стовбуром), частина щогли вітрильного судна; брам-стеньга, бом-брам-стеньга. Універсальний словник-енциклопедія