стеньга

СТЕ́НЬГА, и, ж., мор. Верхня частина щогли, яка є її продовженням вище вантів.

Дуже високо, обнявши обмерзлу стеньгу однією рукою і увесь подавшись уперед, вдивляється в туман Федот Разгуляєв (Довж., Зач. Десна, 1957, 413).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стеньга — сте́ньга іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стеньга — СТЕ́НЬГА, и, ж., мор. Верхня частина щогли, яка є її продовженням вище вант. Дуже високо, обнявши обмерзлу стеньгу однією рукою і увесь подавшись уперед, вдивляється в туман Федот Разгуляєв (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  3. стеньга — -и, ж., мор. Верхня частина щогли, яка є її продовженням вище вантів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стеньга — сте́ньга (голл. steng) продовження щогли у висоту, друга її частина. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. стеньга — Найвища (над стовбуром), частина щогли вітрильного судна; брам-стеньга, бом-брам-стеньга. Універсальний словник-енциклопедія