1. Орфографічний словник української мови

стеньга

сте́ньга

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стеньга — СТЕ́НЬГА, и, ж., мор. Верхня частина щогли, яка є її продовженням вище вант. Дуже високо, обнявши обмерзлу стеньгу однією рукою і увесь подавшись уперед, вдивляється в туман Федот Разгуляєв (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  2. стеньга — -и, ж., мор. Верхня частина щогли, яка є її продовженням вище вантів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стеньга — сте́ньга (голл. steng) продовження щогли у висоту, друга її частина. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. стеньга — Найвища (над стовбуром), частина щогли вітрильного судна; брам-стеньга, бом-брам-стеньга. Універсальний словник-енциклопедія
  5. стеньга — СТЕ́НЬГА, и, ж., мор. Верхня частина щогли, яка є її продовженням вище вантів. Дуже високо, обнявши обмерзлу стеньгу однією рукою і увесь подавшись уперед, вдивляється в туман Федот Разгуляєв (Довж., Зач. Десна, 1957, 413). Словник української мови в 11 томах