степний
СТЕ́ПНИЙ, а, е, розм. Те саме, що здíбний.
— Старша дочка ваша і гарна, й здатна, й добра, і до всього степна (Н.-Лев., І, 1956, 134).
СТЕПНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що степови́й.
А навколо багать — Куховарки-подруги, І вони гомонять Про степні лісосмуги (Криж., Срібне весілля, 1957, 307).
Словник української мови (СУМ-11)