степняк

СТЕПНЯ́К, а́, ч., рідко.

1. Те саме, що степови́к 1, 2.

Заснув Кирило Тугокопилий. Але й уві сні господарчо-земельні справи не кидали крилатого степняка (Ковінька, Кутя.., 1960, 115).

2. Рослина, яка росте тільки в степовій зоні.

Жостір, а нерідко терен і шипшину можна побачити і в лісі. А от мигдаль, або бобчук, та карагана, яку ще називають дерезою, — це типові степняки (По заповідних місцях.., 1960, 15).

3. Степовий вітер.

Б’є супрутній степняк навідліг, цілячись промерзлим пилом в обличчя (Рад. Укр., 19.ІІІ 1963, 3).

Значення в інших словниках

1. степняк — степня́к іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. степняк — СТЕПНЯ́К, а́, ч., рідко. 1. Те саме, що степови́к 1, 2. Заснув Кирило Тугокопилий. Але й уві сні господарчо-земельні справи не кидали крилатого степняка (О. Ковінька). 2. Рослина, яка росте тільки в степовій зоні.  Словник української мови у 20 томах
3. степняк — -а, ч., рідко. 1》 Те саме, що степовик 1), 2). 2》 Рослина, яка росте тільки в степовій зоні. 3》 Степовий вітер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. степняк — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет.  Словник синонімів української мови