степняк

степня́к

-а, ч., рідко.

1》 Те саме, що степовик 1), 2).

2》 Рослина, яка росте тільки в степовій зоні.

3》 Степовий вітер.

Значення в інших словниках

1. степняк — степня́к іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. степняк — СТЕПНЯ́К, а́, ч., рідко. 1. Те саме, що степови́к 1, 2. Заснув Кирило Тугокопилий. Але й уві сні господарчо-земельні справи не кидали крилатого степняка (О. Ковінька). 2. Рослина, яка росте тільки в степовій зоні.  Словник української мови у 20 томах
3. степняк — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет.  Словник синонімів української мови
4. степняк — СТЕПНЯ́К, а́, ч., рідко. 1. Те саме, що степови́к 1, 2. Заснув Кирило Тугокопилий. Але й уві сні господарчо-земельні справи не кидали крилатого степняка (Ковінька, Кутя.., 1960, 115). 2. Рослина, яка росте тільки в степовій зоні.  Словник української мови в 11 томах