стережений
СТЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до стерегти́.
Вона, бідна невільниця, замкнена в тісних межах свого подвір’я, в загратованій, пильно стереженій.. жіночій половині — все ж таки мала очі й дивилась туди, вниз, на білі оселі серед розкішних гаїв (Коцюб., І, 1955, 287);
Чоловік шкандибав в останнім ряді, напівоглушений страхом і болем — до того стережений зі всіх боків; про утечу нічого було й думати (Коб., III, 1956, 445);
// стере́жено, безос. присудк. сл.
Хоч неприятель ніякий не грозив таборові, то все-таки його стережено чуйно — таке вже було воєнне правило монголів (Фр., VI, 1951, 66).
Словник української мови (СУМ-11)